В нас в родині знову святкують круглу дату, і я вкотре намагалась “помедитувати” на тему життєвих “майлстоунів” і намалювати щось в подарунок. От, народилась така історія:
Я намагалась зобразити чотири пори року, а заодно вплести в них і пори людського життя. Весна – дитинство, літо – юність, осінь – зрілість, зима – літній вік. Розкидані предмети так чи інакше асоціюються в мене з відповідним періодом в житті, з настроєм кожної пори року.
А головні герої ілюстрації летять собі по колу через пори року і періоди життя.
Коли вже завершила ескіз, почала думати: а до якої пори можна віднести мене в мої 28? Ще літо? Чи швидше осінь? :) А куди віднести 55-річного ювіляра? ..і вкотре для себе зрозуміла, що все це відносно, і кожен з нас, незалежно від віку, обирає в якій порі жити :) …А ще подумалось, що, як і календарні сезони, так і життєві сезони мають властивість повторюватись знов і знов! Буває ж, кажуть “впав в дитинство”, чи що “друга молодість прийшла”… Або, як в мене: кожної весни хочеться безтурботності (як в дитинстві), літом – тягне до пригод (як в студентські часи), восени – активізується творча і розумова діяльність, і добре дається робота (зрілість!), а зимою – хочеться заритись в теплу ковдру, згадувати пройдений рік і філософствувати про життя (ака старість :)).
І в тій круговерті є своя чарівність, своєрідна магія людського життя.