Трохи запізнілі листівки до дня матері :)

Другу листівку планувала розмалювати на комп’ютері, якщо руки дійдуть.
Хотілось намалювати щось оригінальне до Великодня. Вирішила використати символіку писанок, але без самих писанок, ось така дівчинка вийшла:
Чесно кажучи, результатом не дуже задоволена, за задумкою то мало якось кльовіше виглядати. Але хай буде тут для історії :)
Трохи більше сподобався мені другий, більш традиційний варіант – з українською сім’єю в вишиванках і з пасхальним кошиком. Цей використаю для сімейних привітань :)
Зараз ми один творчий проект з подругою робимо (розповім більше, коли завершимо), сьогоднішній малюнок – його побічний продукт (не пригодився). Але намальований не даремно, мала нагоду попрактикуватись в Adobe illustrator - новій для мене програмі для роботи з векторною графікою. Правда, щоб створити такий малюнок там з нуля, я б довго штани за компом протирала.. тому цього разу контури від руки на папері намалювала, зісканувала, і вже далі в програмі завершувала.
А ще на прикладі цього малюнка вирішила випробувати систему відбору дизайнів футболок на сайті Threadless, зараз за моїх монстриків голосують тут: http://www.threadless.com/threadless/monsters-paper-craft/
П.с. “витинанку” меншому монстрику нашвидкоруч в останній момент домальовувала (в оригіналі він дещо інше мав тримати), тому вона трохи простецька :)
В нас в родині знову святкують круглу дату, і я вкотре намагалась “помедитувати” на тему життєвих “майлстоунів” і намалювати щось в подарунок. От, народилась така історія:
Я намагалась зобразити чотири пори року, а заодно вплести в них і пори людського життя. Весна – дитинство, літо – юність, осінь – зрілість, зима – літній вік. Розкидані предмети так чи інакше асоціюються в мене з відповідним періодом в житті, з настроєм кожної пори року.
А головні герої ілюстрації летять собі по колу через пори року і періоди життя.
Коли вже завершила ескіз, почала думати: а до якої пори можна віднести мене в мої 28? Ще літо? Чи швидше осінь? :) А куди віднести 55-річного ювіляра? ..і вкотре для себе зрозуміла, що все це відносно, і кожен з нас, незалежно від віку, обирає в якій порі жити :) …А ще подумалось, що, як і календарні сезони, так і життєві сезони мають властивість повторюватись знов і знов! Буває ж, кажуть “впав в дитинство”, чи що “друга молодість прийшла”… Або, як в мене: кожної весни хочеться безтурботності (як в дитинстві), літом – тягне до пригод (як в студентські часи), восени – активізується творча і розумова діяльність, і добре дається робота (зрілість!), а зимою – хочеться заритись в теплу ковдру, згадувати пройдений рік і філософствувати про життя (ака старість :)).
І в тій круговерті є своя чарівність, своєрідна магія людського життя.
Зараз в Facebook відбувається благодійний мистецький аукціон в підтримку акції “Дихай. Живи!” (збір коштів для купівлі апарату штучного дихання в дитячу реанімацію Чорнобильської обласної лікарні). Люди виставляють на продаж предмети мистецтва, а зокрема і власні творіння.
Я ось наважилась також долучитись, запропонувавши охочим придбати щось з моїх малювалок. Сформувала чотири лоти (перший з них – малювала спеціально для аукціону):
Лот перший:
Постери-мотиватори ручної роботи. Акварель, пігментні чорнила, кольорові олівці. З елементами аплікації. Цупкий папір для акварелі, розмір – 23х30 см. Початкова ціна – 30 грн. за одну штуку (вказуйте в коментарях який саме постер обрали). Крок – 10 грн.
Оточіть своє робоче місце доброю енергетикою! :)
п.с. До кожної покупки додається приємний міні-сюрприз від автора ;)
Є така кльова настільна гра – Dixit, одна з моїх улюблених. Основа її – 84 картки з унікальними ілюстраціями, до яких треба придумувати асоціації. Пригадую, як тільки я вперше відкрила її і почала розглядати малюночки, то подумала: “От би й собі спробувати намалювати щось таке!”. А зараз вирішила потрохи почати здійснювати ту захцянку :)
Навирізала карток, наточила олівці кольорові – і вперед! :)
Отак, випадає хвилька вільна – то можна взяти і накалякати щось. А там, глядь, і назбирається ціла колода :)
Перші три картки (а ви зразу дивіться, і ловіть себе на асоціаціях! :) ..сподіваюсь, сюжети таки викликають хоч якісь асоціації… бо без того грати не вийде).
На всі три сюжети надихнули картинки з реального життя.
1 – мій чоловік розпаковує візочок для нашої малої

2 – я і моя доця:
3 – світлини нема, але бачила такий сюжет вчора на прогулянці. Малі школярки сиділи собі просто на снігу попами, і мило пліткували про щось. Наступного разу треба буде знимкувати відразу всі ці сюжети-натхнення… :)
п.с. З третім малюнком беру участь в Illustration Friday на тему Whisper.
Один з “проектів” над якими я (дуже повіііііільно) працюю – ілюстрації для календаря під кодовою назвою “Two of us” (“Ми двоє”). Прийшла ідея давно, як варіант подарунка моїм друзям, які святкували свої дні народження ще в січні. Але, як показує практика, від ідеї до реалізації – шлях непростий і нешвидкий (особливо з немовлятком на руках :))
Для календаря мені треба намалювати 12 невеличких картинок (фізичний розмір – десь як фотокартка 9х13), до кожного місяця. Наразі дві готові, дві на етапі ескізу, решта – лише в голові :)
Але вирішила поділитись хоча б частинкою, яка готова…
У сюжетах всіх малюночків буде ця весела парочка, і їхні розваги в різні пори року :)
Завершення міні-серії з шести листівок “просто так”.
“Вірю в тебе“
Хто давно слідкує за моїм блогом, можливо, впізнав цього останнього персонажа. Перша спроба візуалізувати його була в минулорічному Thing-a-Day. Ось, для порівняння:

Продовжую працювати над листівками, які несуть різні послання добрим людям “просто так”. Ось ще дві:

Ця каже: “Ти – мій герой!” :)
А цю я намалювала, не маючи конкретного підпису на думці…
Може “З тобою добре…“? В кого є ще ідеї – діліться. :)
п.с. Останній тиждень випробовую справді “робочий режим” малювання – по 3-4.5 години на день! Непроста то справа, скажу я вам… Чомусь важче сидіти за столом і малювати, ніж на звичній роботі за комп’ютером сидіти (там і на 10 годин можна було без проблем залипнути :)). А ще важко втримувати себе зосередженою на справі довше ніж годинку-півтори.. Доводиться робити перерви, і вигадувати собі якісь само-стимули “ну ще трошки”, “ну от ще таке-то докінчи, і тоді відпочинеш… :)
А ще експериментую з музичним фоном. Виявилось, що в повній тиші якось напряжно працюється (хоч, знову ж таки, на звичній роботі в офісі я рідко працювала під музичний супровід). Наразі добре йде французька музичка з онлайн радіо. Отакі-от враження :)
Після доволі вдалої спроби з зимовими листівками, я загорілась і зараз ”в поті чола” працюю над ще однією серією листівок… Черговий раз, це реалізація ідей, що пролежали в моєму блокноті ескізів не один рік…
Все почалось з того, що я подумала – а прикольно було б намалювати листівки, які б не були приурочені до якогось конкретного свята, а несли в собі прості слова, які час від часу хочеться сказати близьким, чи просто приємним людям. Ну, типу “Ти – супер!“, або “Добре, що ти є“, щось такого плану… Відразу накидалось декілька таких абстрактних сюжетиків… От, потрохи витягую з шухляди, і реалізовую :)
Ось ця листівка, за задумом, каже “Час святкувати!” (не обов’язково день народження, чи Новий рік. Просто – час святкувати новий день, кожне нове звершення, життя! :))
А ця – каже “Дякую!“. Щоб можна було подякувати будь-кому, хто допоміг, підтримав, чи навчив вас чогось…
Я, правда, не додавала написи в сам малюнок, і навіть зробила експеримент на чоловікові: спитала, як він думає, про що говорять ці листівки. В його інтерпретації перша каже “З Днем народження”, а друга “З восьмим березня!” :) ..а вам, з яким посланням асоціюється кожна з них? :)